передужати
ПЕРЕДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док., кого, заст.
Перебороти.
[Тетяна:] Пройшла у нас чутка, що десь-то, поблизу, проявився борець: в яку слободу чи село не прийде, – всіх передужа (М. Кропивницький);
[Хома:] Я знаю, тепер тобі трудно буде передужати свою муку (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)