передушувати
ПЕРЕДУ́ШУВАТИ, шую, шуєш, недок., ПЕРЕДУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., кого, що.
1. Умертвляти, душачи, давлячи, всіх або багатьох.
[Кармелюк:] Я їх [панів] живих на огні спряжу! Я їх, собак скажених, своїми руками передушу! (С. Васильченко);
Лелек б'єте, ось такі ви... Жайворонят у степу скільки гербіцидами передушили? (О. Гончар);
З тобою і Миколою я ж можу бути відвертий? Військо переб'є їх, передушить, як курчат. Чигиринці думають, що разом з ними повстануть дружинники по всій імперії... (Ю. Хорунжий).
2. рідко. Душити кого-, що-небудь, нищити, стискаючи, розплющуючи в якомусь місці.
– Приймай поповнення, – весело озвався він, – здрастуйте. Нехай мене гусениця передушить, коли я не заробив у вас доброї вечері з добавкою... (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)