передушувати
ПЕРЕДУ́ШУВАТИ, шую, шуєш, недок., ПЕРЕДУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., перех.
1. Умертвляти, душачи, давлячи, всіх або багатьох.
[Кармелюк:] Я їх [панів] живих на огні спряжу! Я їх, собак скажених, своїми руками передушу! (Вас., III, 1960, 239);
Він розповідав про вовчицю, в якої мисливці забрали з гнізда вовченят, а вона потім мало не всіх овець передушила в колгоспі (Збан., Малин. дзвін, 1958, 97).
2. рідко. Душити кого-, що-небудь, нищити, стискаючи, розплющуючи в якомусь місці.
— Приймай поповнення, — весело озвався він, — здрастуйте. Нехай мене гусениця передушить, коли я не заробив у вас доброї вечері з добавкою… (Ю. Янов., II, 1954, 140).
Словник української мови (СУМ-11)