Словник української мови у 20 томах

перейменований

ПЕРЕЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до перейменува́ти.

Комерційний інститут, перейменований в інститут народного господарства, я покинув (О. Довженко);

В 1926 році за проханням трудящих Катеринослав був перейменований у Дніпропетровськ (з наук.-попул. літ.);

// переймено́вано, безос. пред.

Ворошиловград на початку 90-х рр. XX ст. перейменовано в Луганськ.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перейменований — переймено́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. перейменований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перейменувати. || перейменовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перейменований — ПЕРЕЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перейменува́ти. Комерційний інститут, перейменований в інститут народного господарства, я покинув (Довж.  Словник української мови в 11 томах