перейменований
ПЕРЕЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перейменува́ти.
Комерційний інститут, перейменований в інститут народного господарства, я покинув (Довж., І, 1958, 18);
В 1926 році за проханням трудящих Катеринослав був перейменований у Дніпропетровськ (Наука.., 6, 1963, 20);
// переймено́вано, безос. присудк. сл.
За рішенням херсонських властей і за бажанням самих тавричан загін незабаром було перейменовано в Перший Таврійський революційний полк (Гончар, II, 1959, 102).
Словник української мови (СУМ-11)