перекат
ПЕРЕКА́Т, у, ч.
1. Дія за знач. переко́чувати, перекоти́ти і переко́чуватися, перекоти́тися.
Переливи синього тепла, Несміливі перекати хвиль (М. Бажан).
2. перев. мн. Перекотисті звуки.
За Дніпром десь перекати Грому, блискавки з дощем... (С. Воскрекасенко);
Гарматні перекати;
// перека́тами, перека́том, у знач. присл. Перекотисто.
Злива путь давно накочену Змочила, ниву ярову І відкотилась перекатами, Немов артилерійський грім (Я. Шпорта).
3. Невелике підвищення на поверхні землі, яке плавно переходить у заглиблення.
Навіть неозброєним оком їй було добре видно всю долину і густий ліс за нею, що підіймався перекатами в гори (В. Кучер);
Якщо уважно подивитися, то можна побачити сині, сизі, ледве вловимі зором перекати далини (з наук. літ.).
4. Мілководна ділянка річки.
Піщані перекати перетинали русло, заважаючи рухові пароплавів (О. Десняк);
На перекатах вода промерзає до дна, горішня ж течія напирає, крига не витримує і репається, – вода іде поверху межи кригою і снігом, і горе тому, хто туди вшелепкається, як от наші звіролови (І. Багряний).
5. спорт. Поступове переміщення ваги тіла з однієї точки на другу.
Зробити перекат вправо.
Словник української мови (СУМ-20)