перекат

ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М. Олійник); Після розкатів дужого баса в квартирі стало аж наче тихо-тихесенько (О. Ільченко); Випадають секунди, коли не вирізняєш окремих вибухів, вони зливаються докупи, мов розкоти одного затято протяжливого грому (Н. Тихий).

Значення в інших словниках

1. перекат — перека́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перекат — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. перекат — -у, ч. 1》 Дія за знач. перекочувати, перекотити і перекочуватися, перекотитися. 2》 перев. мн.Перекотисті звуки. || перекатами, перекатом, у знач. присл. Перекотисто. 3》 Невелике підвищення на поверхні землі, яке плавно переходить у заглиблення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перекат — ПЕРЕКА́Т, у, ч. 1. Дія за знач. переко́чувати, перекоти́ти і переко́чуватися, перекоти́тися. Переливи синього тепла, Несміливі перекати хвиль (М. Бажан). 2. перев. мн. Перекотисті звуки. За Дніпром десь перекати Грому, блискавки з дощем... (С.  Словник української мови у 20 томах
5. перекат — ПЕРЕКА́Т, у, ч. 1. Дія за знач. переко́чувати, перекоти́ти і переко́чуватися, перекоти́тися. Переливи синього тепла, Несміливі перекати хвиль (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 28). 2. перев. мн. Перекотисті звуки.  Словник української мови в 11 томах