Словник української мови у 20 томах

перекислий

ПЕРЕКИ́СЛИЙ, а, е.

Який перекис.

Перекисле тісто вилилося з корита (О. Кобилянська);

І Гостинецький шлях, обвалений, розбитий, у перекислому болоті, перемішаному снігом, калюжився кудись, пропадаючи в тумані (Б. Харчук);

ПЕрекисле повітря.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перекислий — переки́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. перекислий — див. кислий  Словник синонімів Вусика
  3. перекислий — [пеиреикислией] м. (на) -слому/ -с'л'ім, мн. -с'л'і  Орфоепічний словник української мови
  4. перекислий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до перекиснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перекислий — ПЕРЕКИ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до переки́снути. Перекисле тісто вилилося з корита (Коб., III, 1956, 505); Силос в артілі заклали без домішок січки, тому вийшов надто перекислим (Рад. Укр., І.ІV 1962, 2).  Словник української мови в 11 томах