переколювати
ПЕРЕКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., кого, що.
1. Приколювати, підколювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Переколювати стрічку.
2. Колоти чим-небудь гострим усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; колоти в багатьох місцях.
Перед заливанням сиропу аґрус переколюють (з навч. літ.);
// Завдавати ударів чим-небудь гострим всім або багатьом; забивати, заколювати всіх або багатьох.
Не дав бог свині роги, а то б все стадо переколола (Номис);
Здичавлені гурти [худоби] .. враз запрудили собою весь перешийок .. Кинулася врозтіч батарея, а хто забарився, того перекололи, перетоптали на місці (О. Гончар).
3. Колоти, розбивати ударами на частини все або багато чого-небудь.
Він [Ждан] перепиляв і переколов не одну хуру дров (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)