переколювати

ПЕРЕКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., перех.

1. Приколювати, підколювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Переколювати стрічку.

2. Колоти чим-небудь гострим усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; колоти в багатьох місцях;

// Завдавати ударів чим-небудь гострим всім або багатьом; забивати, заколювати всіх або багатьох.

Не дав бог свині роги, а то б все стадо переколола (Номис, 1864, № 3828);

Здичавлені гурти [худоби].. враз запрудили собою весь перешийок.. Кинулася врозтіч батарея, а хто забарився, того перекололи, перетоптали на місці (Гончар, II, 1959, 82).

3. Колоти, розбивати ударами на частини все або багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. переколювати — переко́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переколювати — -юю, -юєш, недок., переколоти, -олю, -олеш, док., перех. 1》 Приколювати, підколювати що-небудь іще раз, повторно або заново, по-іншому. Переколювати стрічку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переколювати — ПЕРЕКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., кого, що. 1. Приколювати, підколювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому. Переколювати стрічку.  Словник української мови у 20 томах
4. переколювати — Переко́лювати, -люю, -єш сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.  Словник української мови Грінченка