переконуватися
ПЕРЕКО́НУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕКОНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., у чому, із спол. що, як, також без дод.
1. Доходити до якогось висновку, думки, рішення, віри у що-небудь на основі якихось доказів, спостережень, роздумів.
[Омелян:] Слухай, Юлечко! Я чимраз сильніше переконуюся, що тобі тут годі жити (І. Франко);
Дедалі скульптор все більше переконувався в тому, що мусить негайно виїхати звідси (О. Гончар);
Переконавшися, що чоловіка не спонукає до бесіди, вмішалася Юрчиха сама до розмови (Л. Мартович);
Спочатку йому здалось, що він помилився, що це не його хата .. Він почав роздивлятися, щоб по суміжних будівлях переконатися у власній помилці (О. Довженко);
// Упевнятися в чому-небудь, побачивши своїми очима, відчувши; пересвідчуватися.
Він ще раз оглядає Галину й переконується, що заради такої молодиці варто було й потрудитися (М. Стельмах);
Баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна, отже, чи є надія, що піп буде триматися жінки (Г. Хоткевич);
На власному досвіді ми переконались, що найвигіднішими культурами для земель Чорного мочара є озима пшениця і багаторічні трави (з наук. літ.);
Боцман Смола труснув головою, щоб переконатись, що він не спить і все те, що відбулося, – правда (Д. Ткач).
2. тільки недок. Пас. до переко́нувати.
Наукове зібрання поступово переконується виступаючими.
Словник української мови (СУМ-20)