перекотиполе

ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ, я, с.

Трав'яниста або напівчагарникова степова чи пустельна рослина, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, розносячи своє насіння.

По долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить (Т. Шевченко);

Осінній вітер свистів на рівнині, гнав аж до обрію круглі кущі перекотиполя (О. Донченко);

* У порівн. Тільки й бачив я рідний край, поки ріс, а там, як оддали у службу, так і пішов, не по своїй волі, блукати по світу, як те перекотиполе, що вітер носить по степах (О. Стороженко);

Наше минуле як перекотиполе – непосидюче, змінливе, нестале (В. Винниченко);

// перен. Той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті.

– Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох, бо осідку не мали: приплентачі, перекотиполе... (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. перекотиполе — перекоти́по́ле 1 іменник середнього роду рослина перекоти́по́ле 2 іменник середнього роду, істота про людину * Але: два, три, чотири перекоти́по́ля  Орфографічний словник української мови
2. перекотиполе — Покотиполе, (хто) літун, перелітний птах.  Словник синонімів Караванського
3. перекотиполе — див. зрадник; легковажний; слабодухий  Словник синонімів Вусика
4. перекотиполе — -я, с. Трав'яниста або напівчагарникова степова чи пустельна рослина, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, розносячи своє насіння; курай. || перен. Той, хто постійно переходить, переїздить із місця на місце або не має визначеного місця у житті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перекотиполе — ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ (трав'янисті або напівчагарникові рослини, які після достигання плодів відриваються від кореня і перекочуються на значні відстані, розносячи своє насіння), ПОКОТИ́ПОЛЕ, ПЕРЕКАТУ́Н розм., КАТУ́Н розм.  Словник синонімів української мови
6. перекотиполе — Перекоти́по́ле, -ля, -лю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. перекотиполе — ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ, я, с. Трав’яниста або напівчагарникова степова чи пустельна рослина, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, розносячи своє насіння.  Словник української мови в 11 томах
8. перекотиполе — Перекоти́по́ле, -ля с. раст. a) Gypsophila Led. ЗЮЗО. І. 124. б) Sapponaria vaccaria. Лв. 101. Котиться перекотиполе. Рудч. Ск. І. 208.  Словник української мови Грінченка