перекотиполе
ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ (трав'янисті або напівчагарникові рослини, які після достигання плодів відриваються від кореня і перекочуються на значні відстані, розносячи своє насіння), ПОКОТИ́ПОЛЕ, ПЕРЕКАТУ́Н розм., КАТУ́Н розм.; ПІДЧІ́С, ЛЕЩИ́ЦЯ, СПА́РЖА, ЗА́ЯЧИЙ ХОЛОДО́К розм., ШПАРА́ГИ діал. (народні назви). Легкі кульки перекотиполя лежали там, де вчора забув їх, засинаючи, веселий степовий вітер (З. Тулуб); Вже на нивах нічого тоді не було. Тільки що покотиполе вітром несло (А. Метлинський); Старшина-мінер Стурчак спершу присів.., розхилив кущ заячого холодку і щось довго та прискіпливо вивчав (В. Логвиненко).
ЛІТУ́Н зневажл. (той, хто часто змінює місце роботи, шукаючи вигоди), ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ ірон. — У нас, на паротягобудівному, таких звуть літунами, еге ж, — каже він, — дезертирами з трудового фронту (О. Донченко); — Таким я вже перекотиполем вродився. — Згадав (Григорій) свої щорічні мандри і в думках побачив далеке марево лугів та степів (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови