перекошуватися
ПЕРЕКО́ШУВАТИСЯ¹, ується, недок.
Пас. до переко́шувати¹.
Як підросте трава, поле перекошується.
ПЕРЕКО́ШУВАТИСЯ², ується, недок., ПЕРЕКОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док.
Робитися косим, кривим, асиметричним; розташовуватися косо, криво, асиметрично.
Браунінг був системи “Астра”, в якому чомусь більше куль перекошувалось, ніж стріляло (П. Панч);
Хата стара, в землю входить, вікна перекосилися (В. Кучер);
Він [колодязь] перекосився i вгруз так, що зверху залишився тiльки низенький, у двi цямрини, зрубець, густо полатаний мохом (Григорій Тютюнник);
// у сполуч. зі сл. очі, погляд і т. ін. Дивитися скоса, в одну точку.
Іван знову засіпав руками, ногами, знову затріпалося все тіло, і знову налиті кров'ю баньки забігали, перекосилися (Л. Яновська);
// у сполуч. зі сл. обличчя, рот і т. ін. Набирати неприродного виразу від болю, посмішки, сильних почуттів і т. ін.; перекривлятися, спотворюватися.
Глянули на молоду... А вона стоїть... очі вирячилися... рот перекосився, чорний... Учепилася за стіл, що аж пальці задубіли (Г. Хоткевич);
Він увесь у цю хвилю міняється, обличчя перекошується, в оскалі зубів є щось хиже, звіряче (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)