перекручений
ПЕРЕКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перекрути́ти.
Ліз [Йонька] на бійку. Шапка, перекручена задом наперед, була аж на потилиці (Григорій Тютюнник);
[Петро:] Нічого прикриватися законом божим, перекрученим нашими зовсім не святими замірами! (Панас Мирний);
[Ярошенко:] В тих статтях факти перекручені, а людей оббрехали (О. Левада);
// у знач. прикм.
Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку (Ю. Яновський).
2. у знач. прикм., перен. Зіпсований, спотворений (про неправильно вимовлене, написане і т. ін.).
Не подобалося Зоні, що Леся звертається до дитини здрібнілими, перекрученими словами (Ірина Вільде);
// Помилковий.
Перекручений факт.
Словник української мови (СУМ-20)