перекручення
ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. перекрути́ти, перекру́чувати і перекрути́тися, перекру́чуватися.
– За перекручення мого наказу, за порушення закону ви підете на десять діб під арешт! (П. Колесник);
За оте перекручення суворо покарають Володьку: винесуть йому догану (А. Дімаров).
2. Неправильний погляд на що-небудь, який виник внаслідок помилкового, неправильного сприйняття, пояснення чогось.
З людською уявою трапилася погана річ – весь світ став зафарбованим, просочився, перейнявся небезпечними пристрастями, що неухильно призвели до перекручень (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)