перекірливий

ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ, а, е, розм.

Схильний до перекорів, суперечок, опору.

– З твоїм талантом, з твоєю пильністю, з твоїм знанням – що б то могло вийти з тебе..! Та ба, ти все був перекірливий, аби не так, як інші (І. Франко);

Вдалий радісний день для Гаркуші прикрашувався ще й червоними Олениними щоками.., здається, не така перекірлива [Олена], як інші (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. перекірливий — перекі́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. перекірливий — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
3. перекірливий — -а, -е, розм. Схильний до перекорів, суперечок, опору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перекірливий — НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. перекірливий — Перекі́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перекірливий — ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ, а, е, розм,. Схильний до перекорів, суперечок, опору. — З твоїм талантом, з твоєю пильністю, з твоїм знанням — що б то могло вийти з тебе..! Та ба, ти все був перекірливий, аби не так, як інші (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. перекірливий — Перекірливий, -а, -е Дѣлающій на перекоръ.  Словник української мови Грінченка