перелаз
ПЕРЕЛА́З, у, ч.
Певним чином обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують і т. ін. через неї.
Разом схопились [старі] Та до воріт... Прибігають – Мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Т. Шевченко);
А тут і попівська садиба, перелаз високий, відразу не візьмеш (Ю. Збанацький);
Не хочу ж я городити Того перелазу, Та що його я не можу Проскочити зразу (Я. Щоголів).
Перелі́зти і т. ін. / переступи́ти (переско́чити і т. ін.) [че́рез] перела́з див. перела́зити.
◇ (1) Аж перела́зи тріща́ли, зі сл. бігти, вибігати і т. ін. – уживається для вираження інтенсивності дії.
Вона знала, що всі дівчата водили очима слідком за Миколою, а як він йшов вулицею, то вибігали дивитись на його, аж перелази тріщали (І. Нечуй-Левицький);
Як соба́ці (Сірко́ві, Сірку́) на перела́зі див. соба́ка.
Словник української мови (СУМ-20)