перелаз
ПЕРЕЛА́З, у, ч. Певним чином обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують і т. ін. через неї.
Разом схопились [старі] Та до воріт… Прибігають — Мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Шевч., І, 1963, 311);
А тут і попівська садиба, перелаз високий, відразу не візьмеш (Збан., Єдина, 1959, 132);
Не хочу ж я городити Того перелазу, Та що його я не можу Проскочити зразу (Щог., Поезії, 1958, 130).
Перелі́зти (переступи́ти, переско́чити і т. ін.) [че́рез] перела́з — скористуватися перелазом.
Юра переліз через перелаз (Фр., IV, 1950, 419);
Ось він зупинився вже коло Гандзючишиного перелазу; обережно, по-злодійському, переступив його, щоб не тріснула благенька ліса (Кос., Новели, 1962, 185).
◊ Як соба́ці на перела́зі — дуже погано або дуже поганий.
Життя, як собаці на перелазі (Номис, 1864, № 13525).
Словник української мови (СУМ-11)