переламаний
ПЕРЕЛА́МАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до перелама́ти².
Обробляла рани. На чолі, на грудях, на животі глибокі подряпини, ключиця переламана, плечові м'язи прокушені наскрізь (Микола Чернявський);
Десь закиркав півень і закрутився посеред двору з переламаними ногами, вибігла з хати господиня, а в городі тільки коноплі ходять хвилею, й не з лиха здогаду, за ким вони гойдаються (Ю. Мушкетик);
* Образно. Бабуся стояла, спершись на ціпок (така зігнута, зовсім переламана надвоє бабуся) (О. Донченко);
Він побачив, як .. над нею вінцем сяяло переламане лісом надвечірнє сонце (М. Стельмах);
Вінтер, витягшись у тоненьку переламану лозинку поштивості, вислухує його світлість графа Елленберга (В. Винниченко);
* У порівн. Відчиняю вже до канцелярії в адвоката двері поволі. Скриплять, як переламана суха гілляка в бурю (Л. Мартович);
// перела́мано, безос. пред.
[Мати:] У тебе синяки під очима! [Гаврило:] Під очима то ще нічого, а либонь і ребер скількохсь переламано (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)