переламаний
ПЕРЕЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перелама́ти².
*Образно. Бабуся стояла, спершись на ціпок (така зігнута, зовсім переламана надвоє бабуся) (Донч., III, 1956, 33);
Він побачив, як.. над нею вінцем сяяло переламане лісом надвечірнє сонце (Стельмах, II, 1962, 303);
*У порівн. Відчиняю вже до канцелярії в адвоката двері поволі. Скриплять, як переламана суха гілляка в бурю (Март., Тв., 1954, 204);
// перела́мано, безос. присудк. сл.
[Мати:] У тебе синяки під очима! [Гаврило:] Під очима то ще нічого, а либонь і ребер скількохсь переламано (Кроп., IV, 1959, 153).
Словник української мови (СУМ-11)