Словник української мови у 20 томах

перелоги

ПЕРЕЛО́ГИ, ів, мн., розм.

Ко́рчі, судороги.

Та чого, чого тільки не наговоре баба! Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів (Дніпрова Чайка);

* У порівн. Плазують круг ряден тіла божевільних, як в перелогах (М. Коцюбинський);

Плакати він не плакав, бо сліз не було, а тільки вряди-годи всеньке його тіло струсювалось, немов з перелогів (А. Кримський).

◇ (1) Перело́ги напа́ли на кого – хто-небудь перебуває у стані депресії, має поганий настрій.

На Остапа напали перелоги, ні до чого у нього не здіймаються руки, тільки мовчки никає по хаті (із журн.);

– Знову на тебе перелоги напали, никаєш туди-сюди по хаті (Сл. В. Ужченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перелоги — перело́ги множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. перелоги — -ів, мн., розм. Корчі, судороги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перелоги — перело́ги напа́ли на кого. Хто-небудь перебуває у стані депресії, має поганий настрій. На Остапа напали перелоги, ні до чого у нього не здіймаються руки, тільки мовчки никає по хаті (З журналу); — Знову на тебе перелоги напали, никаєш туди-сюди по хаті (Сл. В. Ужченка).  Фразеологічний словник української мови
  4. перелоги — СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм.  Словник синонімів української мови
  5. перелоги — Перело́ги, -гів, -гам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перелоги — ПЕРЕЛО́ГИ, ів, мн., розм. Ко́рчі, судороги. Та чого, чого тільки не наговоре баба! Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  7. перелоги — Перело́ги, -гів м. мн. Корчи, судороги у скота. ХС. VII. 417. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти. Грин. II. 42.  Словник української мови Грінченка