перелоги
ПЕРЕЛО́ГИ, ів, мн., розм.
Ко́рчі, судороги.
Та чого, чого тільки не наговоре баба! Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів (Дніпрова Чайка);
* У порівн. Плазують круг ряден тіла божевільних, як в перелогах (М. Коцюбинський);
Плакати він не плакав, бо сліз не було, а тільки вряди-годи всеньке його тіло струсювалось, немов з перелогів (А. Кримський).
◇ (1) Перело́ги напа́ли на кого – хто-небудь перебуває у стані депресії, має поганий настрій.
На Остапа напали перелоги, ні до чого у нього не здіймаються руки, тільки мовчки никає по хаті (із журн.);
– Знову на тебе перелоги напали, никаєш туди-сюди по хаті (Сл. В. Ужченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перелоги — перело́ги множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- перелоги — -ів, мн., розм. Корчі, судороги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перелоги — перело́ги напа́ли на кого. Хто-небудь перебуває у стані депресії, має поганий настрій. На Остапа напали перелоги, ні до чого у нього не здіймаються руки, тільки мовчки никає по хаті (З журналу); — Знову на тебе перелоги напали, никаєш туди-сюди по хаті (Сл. В. Ужченка). Фразеологічний словник української мови
- перелоги — СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. Словник синонімів української мови
- перелоги — Перело́ги, -гів, -гам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перелоги — ПЕРЕЛО́ГИ, ів, мн., розм. Ко́рчі, судороги. Та чого, чого тільки не наговоре баба! Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- перелоги — Перело́ги, -гів м. мн. Корчи, судороги у скота. ХС. VII. 417. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти. Грин. II. 42. Словник української мови Грінченка