перелоги

СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. (мимовільне посмикування м'язів); МИ́ШКА діал. (на обличчі); ПЕРЕЛО́ГИ мн., розм. (хвороба, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів). Нервова судома скривила його бліді некрасиві вуста (С. Добровольський); Ридання перейшло в нестримний регіт. Судороги скрутили Лукію (О. Донченко); Від цієї думки все його тіло звела судорга (Ю. Бедзик); — Гази!!! — Люди бігли, задихаючись, б'ючись у страшних конвульсіях (О. Гончар); Він важко контужений, у нього з'явився тик, ліву ногу й руку йому звели корчі (Ю. Яновський); Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка (В. Речмедін); Перед очима щось мутне забігало, підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка (Панас Мирний); З чужої слави — перелоги його хватають за живіт (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелоги — перело́ги множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. перелоги — -ів, мн., розм. Корчі, судороги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перелоги — ПЕРЕЛО́ГИ, ів, мн., розм. Ко́рчі, судороги. Та чого, чого тільки не наговоре баба! Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів (Дніпрова Чайка); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. перелоги — перело́ги напа́ли на кого. Хто-небудь перебуває у стані депресії, має поганий настрій. На Остапа напали перелоги, ні до чого у нього не здіймаються руки, тільки мовчки никає по хаті (З журналу); — Знову на тебе перелоги напали, никаєш туди-сюди по хаті (Сл. В. Ужченка). Фразеологічний словник української мови
  5. перелоги — Перело́ги, -гів, -гам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перелоги — ПЕРЕЛО́ГИ, ів, мн., розм. Ко́рчі, судороги. Та чого, чого тільки не наговоре баба! Я ж кажу, що від усього зна: і від пристріту, і переполоху, і трясці, і любощів, і від перелогів (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  7. перелоги — Перело́ги, -гів м. мн. Корчи, судороги у скота. ХС. VII. 417. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти. Грин. II. 42. Словник української мови Грінченка