переломлений
ПЕРЕЛО́МЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до переломи́ти 1, 2 і переломи́тися 1, 2.
Під завеликими бровами [Шмалія] глибоко засіли невеличкі очиці, кольору щойно переломлених напильників (М. Стельмах);
То було моє власне сумління, .. переломлене сто раз в призмі сліз мого серця (Леся Українка);
* У порівн. Мов переломлений упав [Сава] до землі (О. Кобилянська).
2. у знач. прикм. Зіпсований внаслідок переламування; зламаний (у 2 знач.).
І тут щось хруснуло. Він одсунув ногу і побачив люльку з переломленим чубуком (Григорій Тютюнник);
* Образно. Висока переломлена тінь від її постаті заколивалася на стіні (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)