перелюбка

ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж.

Жін. до перелю́бець.

[Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Я. Мамонтов);

Давид Семенович відчув конечну потребу щось учинити, виявити себе, крикнути дівчині, що ти розпусниця, перелюбка! (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. перелюбка — перелю́бка іменник жіночого роду, істота заст.  Орфографічний словник української мови
2. перелюбка — -и, заст. Жін. до перелюбець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перелюбка — ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж., заст. Жін. до перелю́бець. [Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Мам., Тв., 1962, 59).  Словник української мови в 11 томах