перелюбити
ПЕРЕЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. перелю́блять; док., кого, розм.
1. Перестати любити; розлюбити.
Вулицею не пройти дівчині, Соломія з Тетяною за тинами перемовляються – хлопець перелюбив дівчину – додивляються, примічають – чи не виповнився, часом, дівочий стан (К. Гордієнко);
Ви не знали, а я любила вас, як люблять повітря, сонце, хліб, дощ, грозу – те, чого нічим не заміниш, не розлюбиш, не перелюбиш (Р. Іваничук).
2. Любити всіх або багатьох, одного за одним, одну за одною.
Ох молодість! Скільки дівчат перелюбив (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)