перелякати

ПЕРЕЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого.

Ви́кликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох.

На вигоні телят перелякав [осел] (Л. Глібов);

Найстрашніший привид не був би так перелякав її, як те, що вона тепер побачила (І. Франко).

(1) Переляка́ти на смерть (до сме́рті) – ви́кликати надзвичайно сильне почуття страху, дуже злякати.

Остапійчиних дітей на смерть перелякав [Чіпка] .. Біжить, кажуть, як скажена собака, через город... (Панас Мирний);

Та що там ведмідь! Серна пробіжить мимо – і то перелякає на смерть (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. перелякати — переляка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перелякати — -аю, -аєш, док., перелякувати, -ую, -уєш, недок., перех. Викликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перелякати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док.  Словник синонімів української мови
4. перелякати — ПЕРЕЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Ви́кликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох. На вигоні телят перелякав [осел] (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. перелякати — Перелякати, -ся см. перелякувати, -ся.  Словник української мови Грінченка