перелякано
ПЕРЕЛЯ́КАНО.
Присл. до переля́каний 2.
Олена побігла борзенько в кут і гляділа відти перелякано то на суддю, то на адвоката (Л. Мартович);
Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (З. Тулуб);
* Образно. Гроно [винограду] раптом повисло мені на руці, і весь кущ, мов живий, перелякано захитався (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)