перелісок
ПЕРЕ́ЛІСОК, ска, ч.
Невеликий, рідкий і т. ін. лісок.
Перед очима пливли зелені картини: чагарники, переліски чергувалися з засіяними галявинами (Дніпрова Чайка);
Гроза нас захопила в полі. Власне, то було не поле, а рідкий перелісок (В. Кучер);
Проміжна смуга між лісами і степами називається лісостепом. Тут чергуються ділянки степової рослинності з окремими гаями і перелісками з дуба і сосни (з навч. літ.);
// Ділянка молодого лісу, звичайно серед старого, високого.
Виросла вона [Дарина] в лісовому хуторі, де кожна доріжка, кожна стежина розкривалася новою таємничою красою, де за кожним переліском, здавалося, ждало її щось незвичайне (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)