перелісок

ПЕРЕ́ЛІСОК, ска, ч. Невеликий, рідкий і т. ін. лісок.

Перед очима пливли зелені картини: чагарники, переліски чергувалися з засіяними галявинами (Дн. Чайка, Тв., 1960, 41);

Гроза нас захопила в полі. Власне, то було не поле, а рідкий перелісок (Кучер, Квітує жито, 1938, 181);

Проміжна смуга між лісами і степами називається лісостепом. Тут чергуються ділянки степової рослинності з окремими гаями і перелісками з дуба і сосни (Фіз. геогр.., 6, 1957, 41);

// Ділянка молодого лісу, звичайно серед старого, високого.

Виросла вона [Дарина] в лісовому хуторі, де кожна доріжка, кожна стежина розкривалася новою таємничою красою, де за кожним переліском, здавалося, ждало її щось незвичайне (Стельмах, І, 1962, 321).

Значення в інших словниках

1. перелісок — пере́лісок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перелісок — див. ЛІС.  Словник синонімів Караванського
3. перелісок — [пеирел'ісок] -ска, м. (на) -ску, мн. -ские, -ск'іў  Орфоепічний словник української мови
4. перелісок — -ска, ч. Невеликий, рідкий і т. ін. лісок. || Ділянка молодого лісу, звичайно серед старого, високого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перелісок — ПЕРЕ́ЛІСОК, ска, ч. Невеликий, рідкий і т. ін. лісок. Перед очима пливли зелені картини: чагарники, переліски чергувалися з засіяними галявинами (Дніпрова Чайка); Гроза нас захопила в полі. Власне, то було не поле, а рідкий перелісок (В.  Словник української мови у 20 томах
6. перелісок — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. перелісок — Пере́лісок, -ска м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка