Словник української мови у 20 томах

переманювати

ПЕРЕМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., кого і без дод.

Приваблюючи чим-небудь, схиляти до зміни місця проживання або роботи, примушувати пристати, приєднатися до когось іншого.

– Вивчиш хлопчика, почне він добре робити, а пан його до себе й переманює (З. Тулуб);

– Хай Бондарівна відступиться з своєю плахтою, а то .. походжає по селу, – ось мов я яка! Усіх хлопців до себе переманила... (Панас Мирний);

Уболівальники передають один одному чутки про те, що при переході до суперліги більш забезпечені баскетбольні команди переманять до себе чи не всю стартову п'ятірку “Пульсара” (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переманювати — (намовляти на зміну чимсь привабливим) перенаджувати, переваблювати, перетягати, перемовляти.  Словник синонімів Полюги
  2. переманювати — перема́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. переманювати — Перенаджувати, переваблювати, перетягати, перемовляти.  Словник синонімів Караванського
  4. переманювати — див. кликати; прихиляти  Словник синонімів Вусика
  5. переманювати — -юю, -юєш, недок., переманити, -маню, -маниш, док., перех. і без додатка. Приваблюючи чим-небудь, схиляти до зміни місця проживання або роботи, примушувати пристати, приєднатися до когось іншого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переманювати — ПЕРЕМАНИ́ТИ до кого, куди (приваблюючи чим-небудь, схилити до зміни місця роботи, проживання тощо), ПЕРЕНА́ДИТИ розм., ПЕРЕВА́БИТИ розм., ПЕРЕТЯГТИ́ (ПЕРЕТЯГНУ́ТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВИТИ розм. (намовляючи); ПЕРЕЗВА́ТИ розм., ПЕРЕКЛИ́КАТИ заст.  Словник синонімів української мови
  7. переманювати — ПЕРЕМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех. і без додатка. Приваблюючи чим-небудь, схиляти до зміни місця проживання або роботи, примушувати пристати, приєднатися до когось іншого.  Словник української мови в 11 томах
  8. переманювати — Переманювати, -нюю, -єш сов. в. переманити, -ню́, -ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.  Словник української мови Грінченка