Словник української мови у 20 томах

перемогти

ПЕРЕМОГТИ́ див. перемага́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перемогти — перемогти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перемогти — взяти гору (верх); моє (його, її, наше і т. ін.) [буде] зверху; (добитися переконливої перемоги в бою) розгромити (розбити) наголову кого; у (в) пух і прах розбити кого; (у грі, бійці, змаганні, суперечці) покласти на обидві лопатки кого.  Словник фразеологічних синонімів
  3. перемогти — див. перемагати  Словник синонімів Вусика
  4. перемогти — див. перемагати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перемогти — перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце). Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т. ін., боротися з якимсь станом. Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам’ятаєш...  Фразеологічний словник української мови
  6. перемогти — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
  7. перемогти — Перемогти́, див. перемага́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. перемогти — ПЕРЕМОГТИ́ див. перемага́ти.  Словник української мови в 11 томах
  9. перемогти — Перемогти́, ся см. перемагати, -ся.  Словник української мови Грінченка