перемудровувати
ПЕРЕМУДРО́ВУВАТИ, о́вую, о́вуєш, недок., ПЕРЕМУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. без дод. Занадто мудрувати.
[Ганна:] Ти-бо, Трохиме, на розум береш кожне слово, аж прикро слухати. Краще не мудруй, щоб не перемудрував (М. Кропивницький).
2. тільки док., кого. Перевершити кого-небудь у хитрощах; перехитрити.
От бачить пан, що вона така розумна, що її не перемудруєш, та й оженився з нею (з казки);
[Єгер:] Але багачі так завжди все поперекручують, що всю справу перешахрують... вони всякого хрещеного чоловіка перемудрують, як ті чорти (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)