перемінник

ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч., рідко.

Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі.

В неділю до перемінників почали приходити і з'їжджатися жінки, батьки та рідня (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. перемінник — перемі́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. перемінник — -а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перемінник — ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. В неділю до перемінників почали приходити і з’їжджатися жінки, батьки та рідня (Стельмах, На.. землі, 1949, 307); Необхідно..  Словник української мови в 11 томах