перемінник

ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч., рідко.

Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі.

В неділю до перемінників почали приходити і з'їжджатися жінки, батьки та рідня (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемінник — перемі́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перемінник — -а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемінник — ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. В неділю до перемінників почали приходити і з’їжджатися жінки, батьки та рідня (Стельмах, На.. землі, 1949, 307); Необхідно.. Словник української мови в 11 томах