перемінник
ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі.
В неділю до перемінників почали приходити і з’їжджатися жінки, батьки та рідня (Стельмах, На.. землі, 1949, 307);
Необхідно.. забезпечити дійсний вплив партії в роботі військових кутків, гуртків військових знань і т. ін., посилити участь у всіх видах військово-політичної роботи партійців, насамперед партійців-перемінників (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 302).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемінник — перемі́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- перемінник — -а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перемінник — ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч., рідко. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. В неділю до перемінників почали приходити і з'їжджатися жінки, батьки та рідня (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах