перемінник

перемі́нник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемінник — -а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перемінник — ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч., рідко. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. В неділю до перемінників почали приходити і з'їжджатися жінки, батьки та рідня (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. перемінник — ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. В неділю до перемінників почали приходити і з’їжджатися жінки, батьки та рідня (Стельмах, На.. землі, 1949, 307); Необхідно.. Словник української мови в 11 томах