Словник української мови у 20 томах

перемішувати

ПЕРЕМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Мішаючи, переміщати частки, складники якоїсь речовини і т. ін.

Смола кипить, і її перемішують, щоб не підгоріла (Ю. Яновський);

Перемішуючи парникову землю, Терентій стиха заспівав (О. Довженко);

// Порушувати звичайний порядок розташування.

Покотив [грім] далі, далі торжество своє, перемішуючи тучі і гори перевертаючи (Г. Хоткевич);

– Де олівець? Обмацав стіл, збурив папери, перемішав книжки (М. Коцюбинський).

2. Змішуючи, об'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне.

Він мало не на коліна падав перед сином. Обіймав його з плачем і, перемішуючи слова з сльозами, говорив (Г. Хоткевич);

[Ганя:] Тільки вареники у мене розліпились. [Оксана:] Розліпились? [Ганя:] Так, але нічого. Я перемішала сир з тістом, попробувала, на смак те саме (О. Корнійчук);

// Чергувати щось з чим-небудь.

Сварг заходився ставити домниці. Ніхто, крім нього, не знав тепер, як викладати зводи.., перемішувати шари вугілля й руди (С. Скляренко).

3. розм. Помилково приймати або видавати одне за що-небудь інше; переплутувати.

Переплутав усі вірші, перемішав сирен з козами та цапами, та вже не знаю, що далі говорити (І. Нечуй-Левицький).

◇ (1) Переміша́ти з земле́ю (д) див. змі́шувати.

ПЕРЕМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ПЕРЕМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., що.

1. Мішаючи, перетворювати в однорідну масу.

Цемент з піском перемішують, поступово додаючи воду (з навч. літ.);

// безос.

І дощ заколихався, перемісило муть (П. Тичина).

2. Місити ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі! (прислів'я);

Санда прожогом кинулась до тіста, щоб його перемісити (О. Кобилянська).

3. Місити все або багато чого-небудь.

Діжі не перемісити, а жінки не перебити (Номис).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перемішувати — перемі́шувати 1 дієслово недоконаного виду мішаючи, переміщати частки речовини; поєднувати різнорідне; переплутувати перемі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, перетворювати в однорідну масу; місити повторно; місити все або багато чого  Орфографічний словник української мови
  2. перемішувати — Мішати, змішувати, вимішувати <док. 1. вимішати, 2. вимісити>; (рідину) перебовтувати, колотити, сколочувати, (карти) перетасовувати; (спів і плач) переплітати; (шар за шаром) чергувати; (в думках) переплутувати.  Словник синонімів Караванського
  3. перемішувати — див. мішати  Словник синонімів Вусика
  4. перемішувати — I -ую, -уєш, недок., перемішати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мішаючи, переміщати частинки, складники якоїсь речовини і т. ін. || Порушувати звичайний порядок розташування. 2》 Змішуючи, об'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перемішувати — ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано..  Словник синонімів української мови
  6. перемішувати — Перемі́шувати, -мі́шую, -шуєш; переміша́ти, -ша́ю, -ша́єш; перемі́шаний, -на, -не перемі́шувати, -мі́шую, -шуєш; переміси́ти, -мішу́, -мі́сиш, -мі́сять; перемі́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перемішувати — ПЕРЕМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Мішаючи, переміщати частки, складники якоїсь речовини і т. ін. Смола кипить, і її перемішують, щоб не підгоріла (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
  8. перемішувати — Перемішувати, -шую, -єш гл. 1) сов. в. переміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать, перемѣшать. Перемішувати овес з ячменем. 2) сов. в. переміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить наново, перемѣсить. Шкода перемішувати тісто, винявши з печі. Ном. № 14228.  Словник української мови Грінченка