перемішувати

ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.., завертіла дикими завірюхами; коли ж набридало їй гратися снігом, тоді змішувала його ще й з дощем (Ю. Збанацький); Ніхто, крім нього, не знав тепер, як викладати зводи (в печах).., перемішувати шари вугілля й руди (С. Скляренко); Дядько похилив голову, подумав, трохи помовчав, а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, з своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький).

ЗМІ́ШУВАТИ (порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИ, ПЛУ́ТАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, переплу́тати, сплу́тати. Переплутав усі вірші, перемішав сирен з козами та цапами, та вже не знаю, що далі говорити (І. Нечуй-Левицький); Лине сумна мелодія, плутає думки у Сашуневій голові (Ю. Мушкетик); Що тобі у серце впало, Мислі сплутало твої? (Л. Первомайський).

ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИ кого, що з кимчим і без додатка (приймати за іншого, за інше), ПЛУ́ТАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ, ПЕРЕМІ́ШУВАТИ розм., ЗМІ́ШУВАТИ розм., МІША́ТИ розм. — Док.: переплу́тати, сплу́тати, переміша́ти, зміша́ти. Майор.. впівголоса ввічливо вичитував машиністці за те, що вона неуважна і знову переплутала списки (Григорій Тютюнник); Василя Келембета.., можливо, не всі й знають, бо його плутають з іншим Василем (Ю. Яновський); Він — селянка, а вона — коваль... Ах, я сплутав, та чи це важливо? (М. Рильський); Отець Харитін читав, але Онисія Степанівна так перемішала Діоскора й Ігемона з наймитами та ігуменами, а Варвару з наймичками, що вже нічого не розуміла (І. Нечуй-Левицький); Десь у центрі села почувся сигнал, який не змішаєш з сигналами інших машин (Д. Бедзик); Вона так ослабла, що мішала сон із дійсністю (Григорій Тютюнник).

I. МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). — Док.: поміша́ти, розміша́ти, переміша́ти, розколоти́ти, проміша́ти. Трохим мішає ложечкою в склянці (П. Колесник); Він хвалив майстрів, що добре розмішують глину (П. Інгульський); Перед сівбою насіння трав і проса добре перемішували (з журналу); Жінка колотила на припічку кулешу (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. перемішувати — перемі́шувати 1 дієслово недоконаного виду мішаючи, переміщати частки речовини; поєднувати різнорідне; переплутувати перемі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, перетворювати в однорідну масу; місити повторно; місити все або багато чого  Орфографічний словник української мови
2. перемішувати — Мішати, змішувати, вимішувати <док. 1. вимішати, 2. вимісити>; (рідину) перебовтувати, колотити, сколочувати, (карти) перетасовувати; (спів і плач) переплітати; (шар за шаром) чергувати; (в думках) переплутувати.  Словник синонімів Караванського
3. перемішувати — див. мішати  Словник синонімів Вусика
4. перемішувати — I -ую, -уєш, недок., перемішати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мішаючи, переміщати частинки, складники якоїсь речовини і т. ін. || Порушувати звичайний порядок розташування. 2》 Змішуючи, об'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перемішувати — ПЕРЕМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Мішаючи, переміщати частки, складники якоїсь речовини і т. ін. Смола кипить, і її перемішують, щоб не підгоріла (Ю. Яновський); Перемішуючи парникову землю, Терентій стиха заспівав (О.  Словник української мови у 20 томах
6. перемішувати — Перемі́шувати, -мі́шую, -шуєш; переміша́ти, -ша́ю, -ша́єш; перемі́шаний, -на, -не перемі́шувати, -мі́шую, -шуєш; переміси́ти, -мішу́, -мі́сиш, -мі́сять; перемі́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. перемішувати — ПЕРЕМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Мішаючи, переміщати частки, складники якоїсь речовини і т. ін. Смола кипить, і її перемішують, щоб не підгоріла (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
8. перемішувати — Перемішувати, -шую, -єш гл. 1) сов. в. переміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать, перемѣшать. Перемішувати овес з ячменем. 2) сов. в. переміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить наново, перемѣсить. Шкода перемішувати тісто, винявши з печі. Ном. № 14228.  Словник української мови Грінченка