перем'ятий

ПЕРЕМ'Я́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до перем'я́ти.

Перем'ятий у руках папір;

// у знач. прикм. Зім'ятий.

По всій висоті стирчав із землі перем'ятий, знівечений метал, здеформована важка зброя (О. Гончар);

Все вмісти в душі: – і м'яту, і Європу перем'яту (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. перем'ятий — перем'я́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перем'ятий — див. зім'ятий  Словник синонімів Вусика
3. перем'ятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перем'яти.  Великий тлумачний словник сучасної мови