перенаджувати
ПЕРЕНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕНА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, рідко.
Переманювати на свій бік, принаджувати до себе.
Я шавлію пересію, Руту пересаджу, Таки свого миленького К собі перенаджу (з народної пісні);
Думав [Остап] Зінька перенадити, на свій бік переняти, щоб він з їм [ним] у спілці був (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)