перенапружений
ПЕРЕНАПРУ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перенапру́жити.
Перенапружений думками Микола Семенович довго не міг заснути (із журн.).
2. у знач. прикм. Який відзначається, характеризується надзвичайним напруженням, перенапруженням.
А з окопів знову виглядали замурзані, схудлі одразу, перенапружені обличчя (О. Гончар);
Щонайсуттєвішою прикметою новели є її хвилинна мисленно-емоціональна вибуховість, блискавичність осявання, моментний прорив перенапруженої променистої думки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)