перенапружений
ПЕРЕНАПРУ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перенапру́жити.
2. у знач. прикм. Який відзначається, характеризується надзвичайним напруженням, перенапруженням.
А з окопів знову виглядали замурзані, схудлі одразу, перенапружені обличчя (Гончар, III, 1959, 366);
Щонайсуттєвішою прикметою новели є її хвилинна мисленно-емоціональна вибуховість, блискавичність осявання, моментний прорив перенапруженої променистої думки (Рад. літ-во, 8, 1966, 8).
Словник української мови (СУМ-11)