переораний
ПЕРЕО́РАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до переора́ти.
Другий раз переорану ріллю ще заволочували, щоб була пухкою і чистою (з наук.-попул. літ.);
З-під шапчини на гладеньке, але вже переоране глибокою борозенкою чоло [юнака] спадають густі кучері буйного, русявого чуба (В. Козаченко);
// у знач. прикм. Який зазнав переорювання.
Переорана земля;
// перео́рано, безос. пред.
Землю переорано;
* Образно. Люди орють землю, а літа – душу. Ох, і переорано її, оцю мужицьку душу, і вздовж, і впоперек (М. Стельмах);
Давні стежки переорано, дороги дитинства засаджені кукурудзою (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)