1. Словник української мови у 20 томах

переораний

ПЕРЕО́РАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до переора́ти.

Другий раз переорану ріллю ще заволочували, щоб була пухкою і чистою (з наук.-попул. літ.);

З-під шапчини на гладеньке, але вже переоране глибокою борозенкою чоло [юнака] спадають густі кучері буйного, русявого чуба (В. Козаченко);

// у знач. прикм. Який зазнав переорювання.

Переорана земля;

// перео́рано, безос. пред.

Землю переорано;

* Образно. Люди орють землю, а літа – душу. Ох, і переорано її, оцю мужицьку душу, і вздовж, і впоперек (М. Стельмах);

Давні стежки переорано, дороги дитинства засаджені кукурудзою (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переораний — перео́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переорати. || переорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переораний — Перео́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переораний — ПЕРЕО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переора́ти. Молодий — будь вічно молодим!.. Переорана, непоборена, Вся земля твоя — твій рідний дім (Перв. Словник української мови в 11 томах