1. Словник української мови в 11 томах

переораний

ПЕРЕО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переора́ти.

Молодий — будь вічно молодим!.. Переорана, непоборена, Вся земля твоя — твій рідний дім (Перв., І, 1958, 475);

З-під шапчини на гладеньке, але вже переоране глибокою борозенкою чоло [юнака] спадають густі кучері буйного, русявого чуба (Коз., Гарячі руки, 1960, 15);

// перео́рано, безос. присудк. сл.

*Образно. Люди орють землю, а літа — душу. Ох, і переорано її, оцю мужицьку душу, і вздовж, і впоперек (Стельмах, І, 1962, 629).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переораний — перео́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переорати. || переорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переораний — ПЕРЕО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до переора́ти. Другий раз переорану ріллю ще заволочували, щоб була пухкою і чистою (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. переораний — Перео́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)