перепинати
ПЕРЕПИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕП'ЯСТИ́, ПЕРЕПНУ́ТИ, пну́, пне́ш, док., що.
Ділити приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або перегороджувати простір чимось.
Перепнули рядном хату (Сл. Б. Грінченка);
// Створювати чим-небудь перешкоду для просування з однієї частини чогось в іншу.
Прутом залізним переп'яв [Давид] двері і загвинчував ключем (А. Головко);
// Прокладати, будувати між двома частинами те, що їх об'єднає, з'єднає.
Ксеркс на греків йшов війною. Ніс завзяття, силу, хист. Море стрів – над глибиною Переп'яв, мов кладку, міст (Микола Чернявський).
ПЕРЕПИНА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.
Зав'язувати ще раз, повторно або заново, по-іншому (перев. хустку).
Гучка притулила до чавунної огорожі кошика, заходилася перепинати хустку (Ю. Мушкетик);
Потім перепнула [Катря] хустку і вийшла з-за перегородки (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)