перепинати

ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — штучними спорудами). — Док.: перегороди́ти, розгороди́ти, переп'ясти́ (перепну́ти), перетя́ти (перетнути). Велику кімнату вирішили перегородити на дві частини (М. Трублаїні); Після вечері простору залу їдальні розгородили столами надвоє (Ю. Шовкопляс); Перепнули рядном хату (Словник Б. Грінченка); Треба перетинати річку греблею (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. перепинати — перепина́ти 1 дієслово недоконаного виду перегороджувати перепина́ти 2 дієслово недоконаного виду зав'язувати ще раз  Орфографічний словник української мови
2. перепинати — I -аю, -аєш, недок., переп'ясти, перепнути, -пну, -пнеш, док., перех. Переділяти приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або перегороджувати простір чимось. || Створювати чим-небудь перешкоду для просування з однієї частини чогось в іншу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепинати — ПЕРЕПИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕП'ЯСТИ́, ПЕРЕПНУ́ТИ, пну́, пне́ш, док., що. Ділити приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або перегороджувати простір чимось. Перепнули рядном хату (Сл.  Словник української мови у 20 томах
4. перепинати — Перепина́ти, -на́ю, -на́єш; переп’я́сти́ і перепну́ти, -пну́, -пне́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. перепинати — ПЕРЕПИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕП’ЯСТИ́, ПЕРЕПНУ́ТИ, пну́, пне́ш, док., перех. Ділити приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або перегороджувати простір чимось. Перепнули рядном хату (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
6. перепинати — Перепина́ти, -на́ю, -єш сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл. 1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Мнж.  Словник української мови Грінченка