переписка
ПЕРЕПИ́СКА, и, ж.
1. розм. Дія за знач. перепи́сувати, переписа́ти 1.
– Часом беру додому на вечори .. переписку й маю сякий-такий додаток до скарбової плати (І. Нечуй-Левицький);
Ви сами [самі] гаразд знаєте, яке нудне діло та переписка, та ще коли її робити самому авторові (Панас Мирний).
2. рідко. Те саме, що листува́ння.
Поки .. переписка в урядовій формі дійшла до назначених місць, наші ріпники всі вже були в Бориславі (І. Франко);
Ви вже хоч ради празника простіть мене за те, що я була не дуже-то акуратна в переписці з Вами (Леся Українка);
Після того, як повернувся з відпустки, перекинулися вони з Клавою кількома листами, а там і переписка чомусь завмерла (В. Собко);
Новгородські грамоти – це переписка городян, що стосується різних господарських та побутових справ (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)